Майстер-клас – інтерактивна форма підвищення кваліфікації педагогів

Підвищення кваліфікації педагогів шляхом участі у майстер-класах сьогодні є дуже поширеним. Майстер-клас - це інтерактивна форма роботи з педагогами, форма їх професійної взаємодії. Її унікальність полягає у тому, що прийоми і способи розв'язання педагогічних і виконавських завдань, які демонструє педагог-майстер, зазвичай є невербальними і демонструються не на окремих, розрізнених прикладах, а у нерозривному зв'язку з конкретним завданням. Під час проведення майстер-класу педагог-майстер забезпечує взаємодію з аудиторією, адже просто показ і механічне повторення певних дій, зазвичай, не сприяє досягненню бажаних результатів. На відміну від активних методів інтерактивні орієнтовані на взаємодію учасників, зокрема не лише з педагогом-майстром, а й одне з одним. Для того щоб організувати майстер-клас у дошкільному закладі, необхідно чітко визначити мету цієї форми методичної роботи. Насамперед – це ознайомлення з перспективним досвідом роботи з певного напряму педагогічної діяльності. На майстер-класах фахівці діляться своїми професійними секретами, які дають змогу досвідченішим учасникам удосконалити свою професійну діяльність, а молодим - відкрити нові привабливі грані обраної професії. Також метою майстер-класу може бути навчання педагогів інноваційних підходів в організації освітньої діяльності. Отже, метою майстер-класу є ретрансляція іншим унікального педагогічного досвіду, передача педагогом-майстром інноваційних продуктів, отриманих у результаті творчої, експериментальної педагогічної діяльності.

Завданнями майстер-класу є:

• створення умов для професійного спілкування, самореалізації і стимулювання творчого зростання педагогів;

• підвищення професійної майстерності;

• поширення перспективного педагогічного досвіду;

• упровадження нових педагогічних технологій у практику.

Основні вимоги до педагога-майстра

Умовами успішного та ефективного проведення майстер-класу є наявність у педагога-майстра високого рівня професіоналізму, яскравої індивідуальності, здатності ретранслювати свої досягнення колегам під час інтерактивної діяльності.

Особливості проведення майстер-класів

Майстер-клас, присвячений певній темі, може проводитися як один або кілька заходів. Це залежить від багатьох чинників, зокрема від потреб педагогів. Слід зазначити, що проведення низки майстер-класів зазвичай є найефективнішим способом підвищення кваліфікації педагогів.

Завдання педагога-майстра - спрямувати діяльність учасників на досягнення мети майстер-класу. Педагог-майстер зазвичай розробляє план проведення майстер-класу з певної теми, передбачаючи використання інтерактивних методів, які дадуть змогу учасникам не стільки закріплювати знайоме, скільки вивчати і засвоювати нове.

Є різні форми проведення майстер-класу. Зокрема, майстер - клас можна проводити: • з групою дошкільників або індивідуально з дитиною для аудиторії педагогів

• з педагогами без участі дошкільників.

Майстер-клас може бути спрямовано на підвищення кваліфікації:

• педагогів-початківців;

• досвідчених педагогів;

• високопрофесійних педагогів.

Під час роботи з педагогами-початківцями педагог-майстер має спонукати їх до рефлексії, проводячи обговорення спільної діяльності. Таке обговорення дає змогу педагогам задовольнити свій інтерес до тих чи тих прийомів педагога-майстра, які вони побачили і апробували. Якщо ж майстер-клас проводять з висококваліфікованими педагогами, то наприкінці роботи має відбутися дискусія, у ході якої педагоги мають змогу обмінятися досвідом. Після такої дискусії педагог-майстер шляхом самоаналізу виявляє найбільш та найменш вдалі елементи майстер-класу та надалі вносить у його зміст і форму відповідні корективи. Залежно від складу групи можуть варіюватися і форми проведення майстер-класу.

Під час проведення майстер-класу можна використати різні методи і прийоми, зокрема:

• опис загального алгоритму роботи;

• аналіз однієї або декількох конкретних робіт з розповіддю про те, як можна використовувати подібні підходи у своїй діяльності;

• зворотний зв'язок для учасників - вони можуть принести на майстер-клас свою роботу і отримати щодо неї розгорнутий коментар;

• підготовку свого портфоліо і розкриття методів його ефективного використання;

• відповіді педагога-майстра на запитання, що цікавлять учасників.

Структура майстер-класу

Структура майстер-класу зазвичай складається з таких частин:

• вступна - педагог-майстер повідомляє аудиторії мету, розкриває зміст майстер-класу і особливості його складових частин;

• основна - педагог-майстер демонструє педагогічну технологію та коментує чи пояснює ті елементи технології, які, на його думку, є найважливішими і оригінальними;

• заключна - учасники обговорюють майстер-клас, і педагог-майстер підбиває його підсумки.

План проведення майстер-класу

План проведення майстер-класу визначає педагог-майстер залежно від потреб учасників. Якщо це педагоги-початківці, то ліпше більше уваги приділити конкретним формам, прийомам роботи, щоб слухачі мали можливість використати їх у своїй подальшій роботі. Якщо учасники майстер-класу досвідчені педагоги - слід орієнтувати їх на порівняння, співставлення рівня і форм власної діяльності з діяльністю педагога-майстра. У цьому випадку мета запозичити та копіювати продемонстровані методи і прийоми має вторинний характер, або відсутня взагалі. Плануючи проведення майстер-класу, слід ретельно продумати, які ілюстративні матеріали і в якій формі будуть використані, визначити порядок їх демонстрації. Часто саме ілюстративні матеріали сприяють розкриттю новаторського, оригінального характеру змістової складової майстер-класу. Використання ілюстративних матеріалів є дуже важливим, якщо майстер-клас проводиться без участі дітей, або для педагогів-початківців.

Організація майстер- класу Тривалість майстер-класу не є сталою. Зазвичай, вона становить від декількох годин до цілого дня, залежно від числа учасників, приміщення, устаткування, клімату і часу доби. На всі ці чинники складно вплинути, тож варто під них підлаштуватися.

Дуже важливо, організовуючи майстер-клас, підготувати:

• зручне для проведення занять приміщення;

• технічні засоби для показу схем, ілюстрацій, відеороликів;

• канцелярське приладдя - ватман, кольорові маркери тощо;

• воду, чай, каву для частування під час перерви.

Алгоритм підготовки та проведення майстер- класу

Щоб майстер-клас пройшов чітко і організовано варто дотримуватись певного алгоритму дій при його підготовці та проведенні. Насамперед слід визначити мету і тему майстер-класу. Відповідно до них підготувати план-конспект майстер-класу і визначити дату його проведення. Наступним кроком має бути запрошення педагогів до участі у майстер-класі. Потім слід підготувати приміщення, технічні засоби, обладнання, витратні та роздаткові матеріали, зокрема анкету учасника, інформаційну довідку про майстер-клас тощо. Проводячи майстер-клас слід зробити такі кроки: На початку роботи - викласти концептуальні основи власної системи роботи з теми майстер-класу, інформувати про форму презентації досвіду, повідомити мету та завдання майстер-класу. Далі майстер має активізувати діяльність учасників майстер - класу: проводить розминку, вправу, тренінг тощо. Потім - презентувати педагогічний досвід педагога-майстра: представити систему роботи та основні педагогічні прийоми у тій чи тій формі (імітаційна гра, практичне заняття, перегляд роботи з дітьми тощо). Після презентації досвіду слід організувати моделювання учасниками особистих стилів роботи з використанням технології педагога-майстра, який консультує учасників, обговорити авторські моделі. Наприкінці майстер-класу слід створити умови для рефлексії - провести обговорення чи дискусію за результатами спільної діяльності педагога-майстра і учасників.

Майстер-клас на тему:

«Краса і мудрість народної іграшки».

Мета: збагатити знання педагогів про різновид української народної іграшки – ляльки-мотанки; пояснити, яку роль відігравала іграшка в житті людей у давнину;навчити виготовляти ляльку-мотанку за зразком;викликати інтерес і повагу до традицій українського народу;розвивати творчу активність;створити емоційно-сприятливу атмосферу.

Обладнання: виставка на тему: «Лялька-мотанка – золота спадщина українського народу», матеріал для виконання ляльки (шматочки тканини, нитки, тасьма).

Хід майстер-класу:

І. Постановка цілей та завдань майстер-класу.

Ведучий: Шановні колеги! На сьогоднішньому майстер-класі я познайомлю вас з різновидом української народної іграшки – лялькою-мотанкою. Ви поглибите свої знання про те, яку роль відігравала іграшка в житті людей у давнину, та навчитеся власноруч виготовляти ляльку-мотанку. Я сподіваюся, що проведений сьогодні майстер-клас викличе у вас інтерес і повагу до традицій українського народу.

ІІ. Основна частина майстер-класу.

Ведучий:

Лялька-мотанка відома з незапам’ятних часів і була оберегом в українській родині. Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Це могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох культурах земної кулі.

В давнину такі ляльки використовувалися як ритуальні, обрядові, а потім колекційні. Майструють ці ляльки зазвичай з природніх матеріалів, натуральних тканин. Спосіб простий - перекручування й перев'язування тканини. Прикрашали мотанку народними орнаментами та вишивкою. Велику силу має вишивка, особливо, якщо це вишивка старовинна, яка несе в собі древню символіку і позитивну енергію багатьох поколінь. Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна – це універсальний родинний оберіг від нещастя і хвороб.

В основі української ляльки-мотанки хрестоподібна фігура. Де єдина об’ємна деталь – це голова. Для голови змотується спіраль – символ безконечності буття і вічності.

Хрест на обличчі є оберегом – символом Сонця, життя і нових починань. Символізує саму людину, гармонію фізичного світу (горизонталь) і духовного (вертикаль). Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду. Обов’язково лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе вдачу та щастя.

Зазвичай ляльку вдягали у світлу сорочку, нижню спідничку та запаску. Усі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка – позначає три часи: минулий, теперішній і майбутній. Важливими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також має бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка, що символізує зв'язок з небом.

При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька - закрутка виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров'я.

Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. У середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку.

Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту (переляку) і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.

Мотанка - матуся – одна з найдобріших і найулюбленіших майстринями ляльок. Вона символізує головне призначення жінки - дати життя новій людині, піклуватися, захищати та оберігати малюка все своє життя.

Мотанка обрядова - це ляльки до свят: Великодня голубка (вона червоного кольору), Вербниця (до Вербної неділі), на Івана Купала (лялька на один день, можна загадувати бажання й разом з віночками пускати в річку); весільні ляльки - наречений і наречена, з'єднані разом; помічниця по господарству - лялька з багатьма ручками, до яких прив'язано багато стрічок.

Лялька-мотанка виготовлена з натуральних матеріалів, з гарним настроєм, без сумніву буде доброю берегинею.

Практична робота: виготовлення ляльки-мотанки.

(На столах лежать клаптики різної тканини, нитки, тасьма. Звучить спокійна народна музика.)

Ведучий: Зараз я пропоную вам виготовити ляльку-мотанку.

1. Спочатку робимо голову. Беремо тканину, розстеляємо на столі, складаємо краями до середини. Ширина складеної тканини буде висотою голови ляльки.

2. Далі скручуємо тканину, це і буде основа для голови ляльки-мотанки. З боків скрутки видно спіраль - символ безкінечності життя.

3. Отриману скрутку туго перемотуємо нитками, злегка стягуючи. Чим тугіша буде голова - тим краще намотувати хрест.

4. Для обмотування голови беремо іншу тканину, яка не просвічується, але і не дуже цупка, тоді голова буде охайною і без складок.

5. Кладемо скрутку на клаптик посередині, ближче до низу, накриваємо верхнім кутом тканини і тримаючи скрутку загортаємо всі складки тканини назад.

6. Передня частина голови повинна бути гладенькою, по-можливості без складок.

7. Беремо голову у ліву руку, а правою обмотуємо ближче до скрутки - формуємо шию.

8. Далі беремо нитки для намотування хреста. Взагалі, наші прабабусі намотували простий однотонний хрест чорного або червоного кольору. Чорний колір - жіноча енергія, спокій. Червоний - чоловіча енергія, активна, пробивна.

9. Під час намотування сакрального хреста, голову ляльки-мотанки тримаємо лівою рукою, а намотуємо нитки правою, і тільки за годинниковою стрілкою. Взагалі, будь-які частини ляльки намотуються тільки за годинниковою стрілкою.

10. Обмотуємо ниткою шию ляльки, щоб закріпити нитку.

11. Обмотуємо голову і повертаємось наперед.

12. Таким чином, ми ніби обмотуємо половину голови.

13. Далі заводимо нитку через задню частину голови на іншу (ліву) частину шиї, і виводимо нитку наперед.

14. Обмотуємо нитку декілька разів навколо шиї ляльки, і переходимо до горизонтальної намотки.

15. Виводимо нитку ззаду голови і умовно приміряємо де буде проходити лінія намотування.

16. Притримуючи нитку великим пальцем правої руки, намотуємо нитку горизонтально за годинниковою стрілкою.

17. Намагайтеся намотувати так, щоб нитки лягали одна біля одної, а не одна на одну.

18. Коли ви намотали достатню кількість горизонтальних витків, виводимо нитку позад голови, опускаємо її до шиї та закріплюємо (намотуємо5-7 витків навколо шиї). Нитку обриваємо, або обрізаємо.

19. Беремо нитку іншого кольору. Закріплюємо нитку на шиї ляльки (5-7 витків), і виводимо її з лівої сторони вертикальної чорної лінії. Намагайтеся класти витки один біля одного.

21. Намотуємо зліва бажану кількість витків, і виводимо нитку позад голови. Кількість витків потрібно рахувати, бо на готовій роботі один-два зайві витки будуть помітні.

22. Коли зліва намотали достатньо, виводимо нитку позаду і переходимо на іншу сторону.

23. Тепер намотуємо з правої частини вертикальної чорної лінії. Після закінчення, нитку закріплюємо навколо шиї.

24. Далі, переходимо на горизонтальну лінію. Спочатку намотуємо червону нитку над чорною.

25. Потім намотуємо червону нитку під чорною горизонтальною лінією, виводимо нитку позаду голови ляльки і закріплюємо на шиї. Нитку обрізаємо, чи обриваємо.

Голова ляльки готова. Тепер будемо її наряджати.

26. Беремо тканину для нижньої спідниці, обгортаємо ляльку, фіксуємо тканину біля шиї (примотуємо ниткою).

27. Для рук можна взяти таку ж тканину, чи іншу. Складаємо тканину краями всередину (як для голови), або скочуємо трубочкою, підігнувши край. Фіксуємо ниткою відділяючи долоні ляльки.

28. Примотуємо руки до шиї ззаду тулуба. Примотувати треба навхрест.

29. Далі, одягаємо нашій лялечці спідничку. Довгенький клаптик тканини призбируємо навколо талії ляльки, а потім примотуємо до ляльки.

30. Фартушок - невід'ємна частина української ляльки-мотанки. Це ознака господині. Фартушків може бути декілька, наприклад: більший однотонний, а поверху менший кольоровий. Також примотуємо фартушок.

31. Далі беремо шматочок тканини для корсетки. Деякі майстри корсетку не роблять, а просто обмотують груди і талію стрічкою, нитками чи тасьмою.

32. Тканину для корсетки складаємо навпіл, розрізаємо посередині до лінії згину, і в сторони десь по пів сантиметра. Якщо шия товста, бокові розрізи робимо глибші.

33. Одягаємо нашій лялечці корсетку і фіксуємо її поясом. Поясом може бути товстіша нитка, стрічка, сплетена з ниток косичка, тасьма, вузенький клапоть тканини, тощо.

34. Залишилось пов'язати хустинку.

Лялечка готова.

ІІІ.Підведення підсумку майстер-класу

Ведуча. А підвести підсумок нашого майстер-класу мені хотілося б таким віршем:

Нездоланний і талановитий

Наш народ скарби свої зберіг.

Тих скарбів коштовних не злічити,

Серед них – і лялька-оберіг.

Лялька-мотанка – це забавка дитяча

І мистецьке диво, але ще

Іноді здається нам, неначе

Вічність сіла ляльці на плече.

Бо її історія прадавня

Вже сягає п’ять тисячоліть.

Крізь віки гіркі, страшні і славні

На сторожі пам’яті стоїть.

Лялька-мотанка до нас приходить нині

Оберегом щастя і добра.

Щиро Вас вітаємо в Гадяччині

Хай квітує радісна пора!

Хай дарує бог благословення

Досягти найвищої мети,

Із міцним здоров’ям і натхненням

До вершини творчості іти!

Хай радіють Вашим творам діти,

А дорослі приклад з Вас беруть…

Україні й Вам, по всьому світу

Ляльки-мотанки хай славу принесуть!

Ведуча. Дякую вам за увагу. На закінчення пропоную кожному учаснику виразити свої враження про майстер-клас. Виберіть квітку любого кольору і прикрасьте нею сорочку нашої української красуні.

Квітка червоного кольору – сподобалось все.

Квітка синього кольору – хочу дізнатися більше.

Квітка жовтого кольору – зацікавило, буду втілювати в своїй роботі.

Коментарi